розпилений

РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпили́ти.

Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (Хлібороб Укр., II, 1969, 27);

// У знач. прикм.

Микита відчув, як в роті запекло розпиленою іржею (Тют., Вир, 1964, 384);

Смолисті речовини типу скипидару при прийманні всередину чи при вдиханні в розпиленому стані дають добрий ефект для легеневих хворих (Наука.., 9, 1956, 18).

∆ Розпи́лені грунти́ — грунти, в яких окремі частинки за розміром дрібніші 0,25 мм в діаметрі.

Влітку йдуть дощі, але розпилений грунт не може увібрати всю кількість опадів (Рад. Укр., 1.ІІІ 1949, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпилений — розпи́лений дієприкметник від: розпили́ти Орфографічний словник української мови
  2. розпилений — РОЗПИЛЕНИЙ – РОЗПИЛЯНИЙ Розпилений. Дієприкм. від розпилити; у знач. прикм.: розпилена рідина, розпилений ґрунт. Розпиляний. Дієприкм. від розпиляти – розрізати пилкою; у знач. прикм.: розпиляний дуб, розпиляний стовбур дерева. Літературне слововживання
  3. розпилений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпилити. || розпилено, безос. присудк. сл. Розпилені ґрунти — ґрунти, в яких окремі частинки за розміром дрібніші 0,25 мм в діаметрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпилений — РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпили́ти. Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах