розпилений

розпи́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розпилити.

|| розпилено, безос. присудк. сл.

Розпилені ґрунти — ґрунти, в яких окремі частинки за розміром дрібніші 0,25 мм в діаметрі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпилений — розпи́лений дієприкметник від: розпили́ти Орфографічний словник української мови
  2. розпилений — РОЗПИЛЕНИЙ – РОЗПИЛЯНИЙ Розпилений. Дієприкм. від розпилити; у знач. прикм.: розпилена рідина, розпилений ґрунт. Розпиляний. Дієприкм. від розпиляти – розрізати пилкою; у знач. прикм.: розпиляний дуб, розпиляний стовбур дерева. Літературне слововживання
  3. розпилений — РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпили́ти. Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розпилений — РОЗПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпили́ти. Подача з водопроводу розпиленої під тиском води змінює мікроклімат в саду, що також поліпшує стан насаджень (Хлібороб Укр., II, 1969, 27); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах