розправлений
РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпра́вити¹.
Здорові саджанці [троянди] .. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
Петро .. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Л. Юхвід);
Випростана спина, розправлені плечі, випрямлені груди, піднята голова – усе це ознаки гарної постаті (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розправлений — розпра́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розправлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розправлений — РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпра́вити¹. Здорові саджанці [троянди].. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (Ол. та ефір. культ., 1956, 313); // У знач. прикм. Петро.. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Юхвід, Оля, 1959, 35). Словник української мови в 11 томах