розправлений
РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпра́вити¹.
Здорові саджанці [троянди].. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (Ол. та ефір. культ., 1956, 313);
// У знач. прикм.
Петро.. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Юхвід, Оля, 1959, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розправлений — розпра́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розправлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розправлений — РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпра́вити¹. Здорові саджанці [троянди] .. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (з наук. літ.); // у знач. прикм. Петро .. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Л. Словник української мови у 20 томах