1. Орфографічний словник української мови

розправлений

розпра́влений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розправлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розправити I. || розправлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розправлений — РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпра́вити¹. Здорові саджанці [троянди] .. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (з наук. літ.); // у знач. прикм. Петро .. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. розправлений — РОЗПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпра́вити¹. Здорові саджанці [троянди].. висаджують у викопані ямки, стежачи за тим, щоб коріння було добре розправлене (Ол. та ефір. культ., 1956, 313); // У знач. прикм. Петро.. тримає її [ластівку] за розправлені крила (Юхвід, Оля, 1959, 35). Словник української мови в 11 томах