розпростиратися
РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПРОСТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся, док.
1. Займати велику площину, далеко простиратися.
З його вікон падало матове світло, і ліниво розпростирався довжезний сад за ним (О. Кобилянська);
Синім благосним шатром розпростерлося небо (Г. Хоткевич);
* Образно. Зливаюся єством з цим безмежним життям, п'ю сонце і вогкість, розпростираюся в безмежні простори (М. Грушевський).
2. перев., док. Лежати вільно, у невимушеній позі.
Жінка лежала ницьма, розпростершись долі (Леся Українка);
Мар'яна .. скочила на ліжко, розпростерлась на ньому, закинувши руки за голову (М. Стельмах);
// Лежати, упавши.
Бідолаха розпростерся на підлозі, вдарившись обличчям об плінтус... (І. Багряний).
3. перен. Запобігати перед ким-небудь, поступаючись своєю гідністю; плазувати.
[Нечай:] В Парижі інтелігенція привітала російського царя, розпростерлась перед ним (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- розпростиратися — розпростира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпростиратися — -аюся, -аєшся, недок., розпростертися, -труся, -трешся, док. 1》 Займати велику площу, далеко простиратися. 2》 Лежати вільно, у невимушеній позі. 3》 перен. Запобігати перед ким-небудь, поступаючись своєю гідністю; плазувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпростиратися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- розпростиратися — РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПРОСТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся, док. 1. Займати велику площину, далеко простиратися. З його вікон падало матове світло, і ліниво розпростирався довжезний сад за ним (Коб. Словник української мови в 11 томах