розпрощання
РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. розпроща́тися.
(1) На розпроща́ння – перед розставанням.
На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (А. Свидницький);
* Образно. Тільки як почали дружки розплітать їй косу, як заспівали жалібних пісень на розпрощання з чорною косою, як накрили голову очіпком, Лукина ніби опам'яталась, ніби прокинулась (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпрощання — розпроща́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- розпрощання — -я, с., рідко. Дія за знач. розпрощатися. На розпрощання — перед розставанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпрощання — РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розпроща́тися. На розпроща́ння — перед розставанням. На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (Свидн., Люборацькі, 1955, 62). Словник української мови в 11 томах