1. Словник української мови в 11 томах

розпрощання

РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розпроща́тися.

На розпроща́ння — перед розставанням.

На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (Свидн., Люборацькі, 1955, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпрощання — розпроща́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпрощання — -я, с., рідко. Дія за знач. розпрощатися. На розпрощання — перед розставанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпрощання — РОЗПРОЩА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. розпроща́тися. (1) На розпроща́ння – перед розставанням. На розпрощання учителька строго-настрого наказала Масі з хлопками не сходитись (А. Свидницький); * Образно. Словник української мови у 20 томах