розпухати
РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док.
1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби і т. ін.
Полковник звичайно ні про що інше не говорив, тільки про свій набряклий палець на нозі, який страшенно розпухав (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Прокинувся й Онисько, розпух весь (М. Хвильовий);
У Андрія – розсічена нижня губа. Вона розпухла на морозі і запеклася кров'ю (Григорій Тютюнник).
2. розм. Ставати огрядним, повнішати, гладшати.
Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний);
Сидить Кіндрат.., Розм'як, розпух од ліні (з наук. літ.).
3. перен., розм. Збільшуватися в обсязі.
“Начальство” йшло.., тримаючи в руках важкий портфель, що порядно розпух від різних “ділових” паперів (А. Шиян);
Прямо над головою блискавично розпухала хмара, ось вона виплеснула в луки стрілу громовиці і грім (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- розпухати — розпуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпухати — -аю, -аєш, недок., розпухнути, -ну, -неш; мин. ч. розпух, -ла, -ло і розпухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби. 2》 перен., розм. Збільшуватися в обсязі. 3》 розм. Ставати огрядним, повнішати, гладшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпухати — голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. Фразеологічний словник української мови
- розпухати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розпухати — Розпуха́ти, -ха́ю, -ха́єш; розпу́хнути, -хну, -хнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпухати — РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док. 1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби. Словник української мови в 11 томах