розпухати
голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. — Коли вночі не спиться, почну примірятися в думці, як би це я хазяйнувати почав. Так чи повіриш, аж голова пухне од клопоту (А. Головко); Від дум і гадання розпухала (у Надії) голова (Я. Баш); — Наговорив стільки, що аж голова репається од думок (І. Цюпа); Голова в голови розколюється од думок різних (Остап Вишня); — Аж голова тріскає від усіх тих дурниць (І. Франко); Голова тріщала від нових понять про світ і людей (Іван Ле).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпухати — розпуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпухати — -аю, -аєш, недок., розпухнути, -ну, -неш; мин. ч. розпух, -ла, -ло і розпухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби. 2》 перен., розм. Збільшуватися в обсязі. 3》 розм. Ставати огрядним, повнішати, гладшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпухати — РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док. 1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- розпухати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розпухати — Розпуха́ти, -ха́ю, -ха́єш; розпу́хнути, -хну, -хнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпухати — РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док. 1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби. Словник української мови в 11 томах