1. Словник української мови в 11 томах

розпухати

РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док.

1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби.

Полковник звичайно ні про що інше не говорив, тільки про свій набряклий палець на нозі, який страшенно розпухав (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 589);

У Андрія — розсічена нижня губа. Вона розпухла на морозі і запеклася кров’ю (Тют., Вир, 1964, 541).

◊ Голова́ розпуха́є (розпуха́ла, розпу́хла і т. ін.) у кого — хтось відчуває велику втому від напруженої розумової праці, від різних думок.

Від дум і гадання розпухала [у Надії] голова (Баш, Надія, 1960, 153).

2. перен., розм. Збільшуватися в обсязі.

«Начальство» йшло.., тримаючи в руках важкий портфель, що порядно розпух від різних «ділових» паперів (Шиян, Баланда, 1957, 146).

3. розм. Ставати огрядним, повнішати, гладшати.

Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Мирний, IV, 1955, 160);

Сидить Кіндрат.., Розм’як, розпух од ліні (Колг. Укр., 8, 1956, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпухати — розпуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпухати — -аю, -аєш, недок., розпухнути, -ну, -неш; мин. ч. розпух, -ла, -ло і розпухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби. 2》 перен., розм. Збільшуватися в обсязі. 3》 розм. Ставати огрядним, повнішати, гладшати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпухати — РОЗПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПУ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. розпу́х, ла, ло; док. 1. Набрякати, потовщуватися від запалення, хвороби і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. розпухати — голова́ пу́хне (розпуха́є, ре́пається, розко́люється, тріщи́ть) від чого, у кого і без додатка. Хто-небудь постійно зосереджений на здійсненні чого-небудь, напружено думає про що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. розпухати — ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. розпухати — Розпуха́ти, -ха́ю, -ха́єш; розпу́хнути, -хну, -хнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)