розпір
РО́ЗПІР, пору, ч., рідко.
1. Те саме, що ро́зпірка¹.
Бокові нефи споруди перекриті чвертьциркульним склепінням, що відіграють деякою мірою роль аркбутанів, які частково переносять розпір від бані на підпружні арки та зовнішні стіни, які укріплено профільованими пілястрами. Фасади П'ятницької церкви збудовані за принципом динамічного наростання складності елементів знизу вгору (з наук. літ.).
2. Те саме, що ро́зпірка².
Різьба на .. сволоках, що стримують розпір накриття, підсилювала художнє звучання [бойківських культових споруд] (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпір — ро́зпір іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- розпір — -пору, ч., рідко. Те саме, що розпірка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпір — РО́ЗПІР, пору, ч., рідко. Те саме, що ро́зпірка¹. Словник української мови в 11 томах
- розпір — Горизонтальне зусилля, що виникає у склепінчастій конструкції при клинчастому муруванні. Архітектура і монументальне мистецтво