розпір

Значення в інших словниках

1. розпір — ро́зпір іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. розпір — -пору, ч., рідко. Те саме, що розпірка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпір — РО́ЗПІР, пору, ч., рідко. 1. Те саме, що ро́зпірка¹. Бокові нефи споруди перекриті чвертьциркульним склепінням, що відіграють деякою мірою роль аркбутанів, які частково переносять розпір від бані на підпружні арки та зовнішні стіни... Словник української мови у 20 томах
4. розпір — Горизонтальне зусилля, що виникає у склепінчастій конструкції при клинчастому муруванні. Архітектура і монументальне мистецтво