розпір

ро́зпір

-пору, ч., рідко.

Те саме, що розпірка I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпір — ро́зпір іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпір — РО́ЗПІР, пору, ч., рідко. 1. Те саме, що ро́зпірка¹. Бокові нефи споруди перекриті чвертьциркульним склепінням, що відіграють деякою мірою роль аркбутанів, які частково переносять розпір від бані на підпружні арки та зовнішні стіни... Словник української мови у 20 томах
  3. розпір — РО́ЗПІР, пору, ч., рідко. Те саме, що ро́зпірка¹. Словник української мови в 11 томах
  4. розпір — Горизонтальне зусилля, що виникає у склепінчастій конструкції при клинчастому муруванні. Архітектура і монументальне мистецтво