1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розпірка

ро́зпірка

I -и, ж.

Розпорене місце в одязі.

|| Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону.

II -и, ж., спец.

Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні.

|| Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпірка — ро́зпірка 1 іменник жіночого роду розпорене місце в одязі ро́зпірка 2 іменник жіночого роду брус Орфографічний словник української мови
  2. розпірка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. розпірка — 1. розпинка 2. це дірка Словник чужослів Павло Штепа
  4. розпірка — РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Яновська); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. Словник української мови у 20 томах
  5. розпірка — Ро́зпірка, -рки, -рці; -пірки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розпірка — РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Янов., І, 1959, 301); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. Словник української мови в 11 томах
  7. розпірка — Брус, балка для надання конструктивної стійкості. Архітектура і монументальне мистецтво