1. Словник української мови в 11 томах

розпірка

РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі.

Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Янов., І, 1959, 301);

// Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону.

Дівчатка стрижені і в завивках, спідничини вузенькі, до колін, з розпіркою ззаду (Тют., Вир, 1964, 57);

Легкий гірський вітерець.. куйовдив чорне волосся Кульжан.., залітав у розпірку її довгої сорочки (Тулуб, В степу.., 1964, 146).

РО́ЗПІРКА², и, ж., спец. Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні.

Якщо ширина лотока до 4м, то замість анкерних паль і схваток можна встановлювати горизонтальні поперечні розпірки між верхніми насадками поздовжніх стін (Довідник сіль. будівельника, 1956, 94);

// Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь.

На початку сокоруху скелетні гілки першого ярусу відхиляють в напрямку ряду під кутом 40 —— 50 градусів за допомогою розпірок з.. дроту (Хлібороб Укр., 1, 1969, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпірка — ро́зпірка 1 іменник жіночого роду розпорене місце в одязі ро́зпірка 2 іменник жіночого роду брус Орфографічний словник української мови
  2. розпірка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. розпірка — I -и, ж. Розпорене місце в одязі. || Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. II -и, ж., спец. Брус, що використовується в різних конструкціях і спорудах для фіксації їх у певному положенні. || Будь-що, чим розпирають, розсовують що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпірка — 1. розпинка 2. це дірка Словник чужослів Павло Штепа
  5. розпірка — РО́ЗПІРКА¹, и, ж. Розпорене місце в одязі. Чорна тенетка, де-не-де полатана, де-не-де у розпірках, теліпалася, ніде не прилягаючи до схудлого тіла (Л. Яновська); // Розріз в одязі, зроблений відповідно до його крою, фасону. Словник української мови у 20 томах
  6. розпірка — Ро́зпірка, -рки, -рці; -пірки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розпірка — Брус, балка для надання конструктивної стійкості. Архітектура і монументальне мистецтво