розруха
РОЗРУ́ХА, и, ж.
1. Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни.
Розруха, розбрат, хвороби, голод, а головне, в крамницях [Росії] нічого не можна купити, бо всі вони зачинені (Б. Антоненко-Давидович);
– Наше місце вдома! Без нас, господарів, удома розруха й нестатки (Ю. Хорунжий);
Її пісні – як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот. Тим паче зараз, як така розруха. Ти паче зараз, при такій війні (Л. Костенко);
– Хіба я винна, що розруха і не вродило? (В. Дрозд).
2. рідко. Перетворення в руїни, руйнування.
Була на цих землях, що колись входили до Київської Русі, велика руїна, розруха, вона поглинула, як прірва, багато стародавніх пам'яток (М. Малиновська).
3. заст. Розбрат, незгода.
– Се моє – й те моє, – брат братові казали: Кожну мализну за велике мали, Поміж себе розруху кували (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- розруха — Розру́ха: — заворушення [47] Словник з творів Івана Франка
- розруха — розру́ха іменник жіночого роду розвал; незгода Орфографічний словник української мови
- розруха — див. безладдя Словник синонімів Вусика
- розруха — -и, ж. 1》 Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. 2》 рідко. Перетворення в руїни, руйнування. 3》 заст. Розбрат, незгода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розруха — РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм. Словник синонімів української мови
- розруха — РОЗРУ́ХА, и, ж. 1. Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. В боротьбі проти іноземних інтервентів, на полях битв, у голоді й розрусі створювалася перша в світі Радянська держава (Рад. Словник української мови в 11 томах