розрізування
РОЗРІ́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. розрі́зувати 1, 3.
Сергій ходив з кутка в куток і обережно покашлював. Дара гралася ножем до розрізування книг (В. Винниченко);
При розрізуванні металів ножівкою необхідно підібрати відповідне полотно ножівки (з навч. літ.);
Деякі бивні мають сліди розколювання, оббивки, розрізування і т. ін. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрізування — розрі́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розрізування — -я, с. Дія за знач. розрізувати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрізування — РОЗРІ́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розрі́зувати 1, 3. При розрізуванні металів ножівкою необхідно підібрати відповідне полотно ножівки (Практ. з машинозн., 1957, 49); Деякі бивні мають сліди розколювання, оббивки, розрізування і т. п. (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 18). Словник української мови в 11 томах