розрізування

РОЗРІ́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розрі́зувати 1, 3.

При розрізуванні металів ножівкою необхідно підібрати відповідне полотно ножівки (Практ. з машинозн., 1957, 49);

Деякі бивні мають сліди розколювання, оббивки, розрізування і т. п. (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізування — розрі́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розрізування — -я, с. Дія за знач. розрізувати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрізування — РОЗРІ́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розрі́зувати 1, 3. Сергій ходив з кутка в куток і обережно покашлював. Дара гралася ножем до розрізування книг (В. Винниченко); При розрізуванні металів ножівкою необхідно підібрати відповідне полотно ножівки (з навч. Словник української мови у 20 томах