розстріляний

РОЗСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розстріля́ти 1–3.

Дев'ятнадцятирічний юнак Василь Чумак в листопаді 1919 року був схоплений і розстріляний денікінською контррозвідкою (з наук. літ.);

Земля зітхнула душно, тяжко, мов теж розстріляна була... (В. Сосюра);

Диски від автомата розстріляні (Григорій Тютюнник);

* Образно. Я заздрю всім, у кого є слова. Немає в мене слів. Розстріляні до слова (І. Драч);

// у знач. прикм.

Пором обстріляли з кулеметів .. Його [хлопчика] забрав з розстріляного порому бакенщик [бакенник] Харитон Макарович (Ю. Мокрієв);

Грозастихала, віддалялась і тягла за собою шмаття розстріляного неба. Вже йшов проливний дощ (М. Хвильовий);

// у знач. ім. розстрі́ляний, ного, ч.; розстрі́ляна, ної, ж. Людина, яку розстріляли.

[Орлов:] Гестапівці розстріляли підпільний комітет, але серед розстріляних сина Макара Івановича не було (О. Корнійчук);

У процесі розслідування і в ході перепоховання останків було виявлено особисті речі розстріляних, які зберегли прізвища та імена власників (з газ.);

// розстрі́ляно, безос. пред.

Поминув [Давид] хрест край дороги – колись .. тут розстріляно кількох селян, як гнали їх на Щербанівку (А. Головко);

А бабуся гомоніла, .. в кого був трус, де зайнялося повстання проти влади, скількох людей розстріляно (В. Підмогильний).

2. у знач. прикм. Використаний під час стрільби (про гільзу від патрона і т. ін.).

В кінці толоки вони набігли на загублений кимсь кашкет із зіркою .. Але довкола не видно було нікого. Тільки блистіли на сонці мідні гільзи від розстріляних патронів (П. Панч).