розсудливість

РОЗСУ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. розсу́дливий.

Боярська служба .. поважала Максима Беркута за його звичайність і розсудливість (І. Франко);

Для братів Маруся була непорушним авторитетом не лише через те, що була найстарша серед дітей, а й за свою розсудливість і правдивість (С. Добровольський);

Вона негайно забувала про всяку розсудливість, коли потрапляла у воду (О. Донченко);

Витримку, розсудливість і спокій Ми повинні завжди зберігать (М. Шеремет);

Саме в сім'ї закладаються такі риси характеру, як доброта, чуйність, увага, працелюбність, турбота про близьких, розсудливість (з наук.-попул. літ.).