1. Словник української мови у 20 томах

розсудно

РОЗСУ́ДНО, діал.

Присл. до розсу́дний.

Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела (І. Франко);

Ніколи не можна було її піймати на гарячім учинку. Виступала проти всіх так поважно й чемно, говорила так розсудно й чесно, що ніхто не важився прямо її зачепити (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсудно — розсу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. розсудно — діал. Присл. до розсудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсудно — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. Словник синонімів української мови
  4. розсудно — РОЗСУ́ДНО, діал. Присл. до розсу́дний. Звільна, стихати, о пані, І розсудно річ вела (Фр., XI, 1952, 10). Словник української мови в 11 томах