розсудно

розсу́дно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсудно — діал. Присл. до розсудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсудно — РОЗСУ́ДНО, діал. Присл. до розсу́дний. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела (І. Франко); Ніколи не можна було її піймати на гарячім учинку. Виступала проти всіх так поважно й чемно, говорила так розсудно й чесно, що ніхто не важився прямо її зачепити (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. розсудно — РОЗУ́МНО (у відповідності з вимогами розуму), РОЗСУ́ДЛИВО, МУ́ДРО, РОЗВА́ЖЛИВО, ТВЕРЕ́ЗО, РОЗВА́ЖНО рідше, РОЗСУ́ДНО рідше, ЗМУ́ДРА діал. Словник синонімів української мови
  4. розсудно — РОЗСУ́ДНО, діал. Присл. до розсу́дний. Звільна, стихати, о пані, І розсудно річ вела (Фр., XI, 1952, 10). Словник української мови в 11 томах