розсупонювати
РОЗСУПО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСУПО́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
Розв'язувати супоню, що стягує хомут запряженого коня.
– так ведеться вжитті: хто плуга волочить, того б'ють, а хто тільки бочиться, на пашу поглядає, того розсупонюють... – мимрили .. кобили (В. Дрозд);
Зрозумів Семен, що не вставати більше його Сірому, його доброму помічникові. Кинувся до нього, розсупонив, розстебнув тремтячими руками черезсіделень, дугу зняв... (Г. Хоткевич);
// перен., розм. Розв'язувати, розпускати що-небудь зв'язане, стягнуте.
Магнат лютився, розсупонював свою калитку, кидав п'яній зграї золоті червінці (Панас Мирний);
Прокопчук зняв із себе торбу, розсупонив її, вийняв сало (Григорій Тютюнник);
Жартуючи, побігли в двір, принесли все і розсупонили нарешті Васю (Василь Шевчук).
Значення в інших словниках
- розсупонювати — розсупо́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсупонювати — -юю, -юєш, недок., розсупонити, -ню, -ниш, док., перех. Розв'язувати супоню, що стягує хомут запряженого коня. || перен., розм. Розв'язувати, розпускати що-небудь зв'язане, стягнуте. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсупонювати — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док. Словник синонімів української мови
- розсупонювати — РОЗСУПО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСУПО́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Розв’язувати супоню, що стягує хомут запряженого коня. Зрозумів Семен, що не вставати більше його Сірому, його доброму помічникові. Словник української мови в 11 томах