розсічення
РОЗСІ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розсі́кти і розсі́ктися.
Розроблено методику часткового розсічення прозорої оболонки ооцитів корів, яка не потребує використання мікроманіпулятора (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсічення — розсі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсічення — -я, с. Дія за знач. розсікти, розсікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсічення — РОЗСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́кти, розсіка́ти. Словник української мови в 11 томах