розсішка
РОЗСІ́ШКА, и, ж.
Зменш. до розсо́ха.
Серед його [куреня] стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху (І. Нечуй-Левицький);
Була вже й криниця з цямринням і обіч у землю вбито було розсішку, що мала являти собою осику з розсохою, на якій буде блок (А. Головко);
У гайочку при доріжці Ледве оком я схопив: Хтось на гілці у розсішці Дивний кошик почепив (Д. Білоус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсішка — розсі́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розсішка — -и, ж. Зменш. до розсоха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсішка — РОЗСІ́ШКА, и, ж. Зменш. до розсо́ха. Серед його [куреня] стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху (Н.-Лев., II, 1956, 221); Була вже й криниця з цямринням і обіч у землю вбито було розсішку, що мала являти собою осику з розсохою... Словник української мови в 11 томах
- розсішка — Розсішка, -ки ж. ум. отъ розсоха. Словник української мови Грінченка