розтинання
РОЗТИНА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розтина́ти.
Поки що триває з давніх-давен відоме, класичне розтинання всієї черевної порожнини (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтинання — розтина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розтинання — -я, с. Дія за знач. розтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтинання — РОЗТИНА́ННЯ, я, с. Дія зазнач. розтина́ти. Поки що триває з давніх-давен відоме, класичне розтинання всієї черевної порожнини (Шовк., Людина.., 1962, 365). Словник української мови в 11 томах