1. Словник української мови в 11 томах

розтинання

РОЗТИНА́ННЯ, я, с. Дія зазнач. розтина́ти.

Поки що триває з давніх-давен відоме, класичне розтинання всієї черевної порожнини (Шовк., Людина.., 1962, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтинання — розтина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розтинання — -я, с. Дія за знач. розтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтинання — РОЗТИНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтина́ти. Поки що триває з давніх-давен відоме, класичне розтинання всієї черевної порожнини (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах