розтискати
РОЗТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. розти́снув, нула, ло і розти́с, ла, ло; док., що.
Розводити, розсувати в сторони (що-небудь стиснуте, зімкнуте).
Зусилля, яке прикладає водій до педалі чи важеля, передається через окремі деталі механізму привода до колодок і розтискує їх (П. Автомонов);
Корж з насолодою шмагав підпанка .. Кінець кінцем розтис він коліна (З. Тулуб);
// Розпрямляти, розслабляти, розтуляти (що-небудь стулене, затиснуте).
Несподівано здорова половина лиця починає смикатись, наливається кров'ю, губа лізе на губу, .. рука конвульсивно стискає і розтискає кулак (Ірина Вільде);
Вони вхопили його за руки.., розтиснули його пальці й відняли зірку (А. Турчинська);
Супрун розтиснув кулак, уважно подивився на дві невеличкі, схожі на глечики цяцьки [сережки] (М. Стельмах);
* Образно. Людина врешті решт усвідомить, що вираз “Передусім було слово” – це своєрідна історично стиснута спіраль ДНК ноосферного розвитку, розтискаючи яку і “продираючись” якою, ми намагаємось її розшифрувати (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- розтискати — розтиска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтискати — -аю, -аєш і розтискувати, -ую, -уєш, недок., розтиснути, -ну, -неш; мин. ч. розтиснув, -нула, -нуло і розтис, -ла, -ло; док., перех. Розводити, розсувати в різні боки (що-небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямляти, розслабляти, розтуляти (що-небудь стулене, затиснуте). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтискати — Розтиска́ти, -ка́ю, -ка́єш; розтисну́ти, -ну, -неш; розти́с, -ти́сла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розтискати — РОЗТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. розти́снув, нула, ло і розти́с, ла, ло; док., перех. Розводити, розсувати в сторони (що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови в 11 томах