1. Орфографічний словник української мови

розтискати

розтиска́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтискати — -аю, -аєш і розтискувати, -ую, -уєш, недок., розтиснути, -ну, -неш; мин. ч. розтиснув, -нула, -нуло і розтис, -ла, -ло; док., перех. Розводити, розсувати в різні боки (що-небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямляти, розслабляти, розтуляти (що-небудь стулене, затиснуте). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розтискати — РОЗТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. розти́снув, нула, ло і розти́с, ла, ло; док., що. Розводити, розсувати в сторони (що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови у 20 томах
  3. розтискати — Розтиска́ти, -ка́ю, -ка́єш; розтисну́ти, -ну, -неш; розти́с, -ти́сла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтискати — РОЗТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. розти́снув, нула, ло і розти́с, ла, ло; док., перех. Розводити, розсувати в сторони (що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови в 11 томах