розтривожений
РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розтриво́жити.
Розтривожений згадками, косар підіймає з покосу обліплену пелюстками цвіту і травою косу, мантачкою витягує з неї срібний передзвін і так починає косити, що в заростях стихає здивований деркач (М. Стельмах);
Ференц Ліст, того дня збуджений та розтривожений, довго блукав засніженими дніпровськими схилами (з наук.-попул. літ.).
2. у знач. прикм. Приведений у рух, дію, виведений зі стану спокою, нерухомості.
Дід Грицай все сидів на груші і з високості поглядав на розтривожені бджоли, що хмарами вилися нижче од його (І. Нечуй-Левицький);
Гуде, клекотить розтривожена Каховка (О. Гончар);
На житі жалісно зависла чиясь біла хустинка, тихо погойдуючись на розтривожених колосках (М. Стельмах).
3. у знач. прикм. Який перебуває у стані тривоги, неспокою, хвилювання.
Біла стіна хати закопчена, поорана вибухом. Позбігались розтривожені сусіди, стали дошукуватись слідів: один знайшов металеву стружку, інший ручку від гранати (О. Гончар);
Розбурханий і розтривожений, він знову палив цигарки одну за одною (Д. Ткач);
Десь далеко, аж на краю села, валують розтривожені голодні пси (М. Слабошпицький);
// Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання (про душу, серце).
Ще якусь хвилину тому його розтривожена душа аж стогнала, потребуючи людського співчуття, а тепер йому самому треба втішити людину (М. Стельмах);
Гризли сумніви розтривожене серце кошового Лиська (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- розтривожений — розтриво́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розтривожений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розтривожити. 2》 у знач. прикм. Приведений у рух, дію, виведений зі стану спокою, нерухомості. 3》 у знач. прикм. Який перебуває у стані тривоги, неспокою, хвилювання. || Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання (про душу, серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтривожений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
- розтривожений — РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розтриво́жити. Розтривожений згадками, косар підіймає з покосу обліплену пелюстками цвіту і травою косу, мантачкою витягує з неї срібний передзвін і так починає косити... Словник української мови в 11 томах