1. Словник української мови у 20 томах

розтрубити

РОЗТРУБИ́ТИ див. розтру́блювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрубити — розтруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтрубити — див. розтрублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрубити — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розтрубити — РОЗТРУБИ́ТИ див. розтру́блювати. Словник української мови в 11 томах