1. Словник української мови в 11 томах

розтрубити

РОЗТРУБИ́ТИ див. розтру́блювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрубити — розтруби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтрубити — див. розтрублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрубити — РОЗТРУБИ́ТИ див. розтру́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розтрубити — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм. Словник синонімів української мови