розтурбований

Значення в інших словниках

1. розтурбований — розтурбо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. розтурбований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтурбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтурбований — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
4. розтурбований — РОЗТУРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтурбува́ти. Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Вовчок, І, 1955, 359). Словник української мови в 11 томах