розтулятися

РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док.

1. Розтискатися, розмикатися, розходитися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).

За його спиною час від часу розтулялися щелепи залізного ковша, і з них висипалася нова конусовидна гірка жовтого намулу (І. Муратов);

Спогад викликає посмішку на її старечих губах. Вони розтуляються, відкривають беззубий рот і знов змикаються у сувору лінію (В. Гжицький);

Тримаючись за цямрини, звелася [Олена] і, налігши грудьми на корито, потяглася вустами до води. Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися (Григорій Тютюнник);

// Розпрямлятися, розслаблятися (про що-небудь складене, зігнуте, стулене).

Раду ожив перший: він підняв руку й важко опустив її на плече [Маріуци]. Потім рука розтулилась (М. Коцюбинський).

2. Розкриватися, розгортатися (про що-небудь закрите, згорнуте).

Темні квіточки золототисячника, що мають властивість розтулятися перед сходом сонця, якраз у соку (Микита Чернявський);

Жовтогаряча ягідка плоду розтулилась, і з неї лукаво визирало чорне, блискуче вічко насіння (О. Донченко);

І квіточка розтулиться, Й сопілка десь загра, Коли вона на вулицю Виходить із двора (В. Бичко).

3. Розсовуватися, відслонятися (про частини, краї чого-небудь).

З жіночих костюмів самий оригінальний був “скойка”.. Це величезна скойка, яка стулялася й розтулялася, а всередині вся в білих тюлях та перлах жінка (М. Коцюбинський).

4. тільки недок. Пас. до розтуля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтулятися — розтуля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтулятися — -яється і рідше розтулюватися, -юється, недок., розтулитися, -тулиться, док. 1》 Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямлятися, розслаблятися (про що-небудь складене, зігнуте, стулене). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтулятися — ВІДКРИВА́ТИСЯ (ставати відкритими — про уста, очі), РОЗКРИВА́ТИСЯ, РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, ОТВЕРЗА́ТИСЯ ц.-с. (про уста); РОЗПЛЮ́ЩУВАТИСЯ (про очі). — Док.: відкри́тися, розкри́тися, розтули́тися, отверзти́ся, розплю́щитися. Словник синонімів української мови
  4. розтулятися — РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док. 1. Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови в 11 томах