розтулятися
ВІДКРИВА́ТИСЯ (ставати відкритими — про уста, очі), РОЗКРИВА́ТИСЯ, РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, ОТВЕРЗА́ТИСЯ ц.-с. (про уста); РОЗПЛЮ́ЩУВАТИСЯ (про очі). — Док.: відкри́тися, розкри́тися, розтули́тися, отверзти́ся, розплю́щитися. Хотіла поглянути — очиці не відкрилися (Марко Вовчок); Припухлі устоньки.. розкриваються, блищать білі та рівні зубенята (Панас Мирний); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися (Григорій Тютюнник); Німим отверзуться уста (Т. Шевченко); Здорові чорні очі були заплющені, а коли розплющувались, жінка, здавалось, нікого не пізнавала (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтулятися — розтуля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтулятися — -яється і рідше розтулюватися, -юється, недок., розтулитися, -тулиться, док. 1》 Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). || Розпрямлятися, розслаблятися (про що-небудь складене, зігнуте, стулене). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтулятися — РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док. 1. Розтискатися, розмикатися, розходитися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови у 20 томах
- розтулятися — РОЗТУЛЯ́ТИСЯ, я́ється і рідше РОЗТУ́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗТУЛИ́ТИСЯ, ту́литься, док. 1. Розтискатися, розмикатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови в 11 томах