розтягати

РОЗТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, РОЗТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ, тягну́, тя́гнеш; мин. ч. розтя́г, ла́, ло́ і розтягн́ув, ну́ла, ло; док., що, рідко кого.

1. що. Сильно натягуючи, робити довшим, ширшим, більшим за розміром.

Стальну пружину можна стискувати й розтягувати (з навч. літ.);

В кузню зазирнув Нестір, побачив: горно палає, Оверко щиросердно розтягує міх, видзвонює молот (К. Гордієнко);

– Ото спідницю справив мені Карпо ік празнику [до свята]! – сказала Мотря й .. обома руками розтягла широку спідницю на обидва боки (І. Нечуй-Левицький);

// безос.

По лиці Хомки зразу забігали якісь чудні смуги, то його кривило набік, то розтягало вподовж (Панас Мирний);

// Розпрямляючи, класти, розташовувати на чому-небудь.

Брандспойти свердлять розпечену масу, коцюби розтягають її на всі боки, гасне поволі червінь на робітничих щоках, здіймається остання пара над холодними вже купами коксу (Б. Антоненко-Давидович);

// Розсовуючи або розгладжуючи, робити тонким.

Леонтій Жержеля сміявся тоненько, розтягаючи губи в ниточку (І. Волошин);

Усміх, котрий перед тим розтягнув зморшки на лиці [тітки], так і застиг на обличчі... (М. Коцюбинський);

Дехто, розтягнувши рота в усмішку, не зводив очей з Ламазіді, дехто смаковито жмурився (В. Винниченко).

2. що. Пошкоджувати (сухожилля, зв'язки і т. ін.) внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін.

Лежу сьогодні в ліжку, бо розтягла собі трохи якийсь мускул в нозі, впавши порядно (Леся Українка);

Збивав і без того вже побиті ноги та, провалюючись у рови чи ями, розтягав і так уже порозтягувані жили (І. Багряний).

3. що. Простягати, випрямляючи, випростуючи що-небудь.

Сонце роз'яснювало каламутну воду в потоці, .. причеплене до дна зілля розтягало свої довгі .. галузки (Н. Кобринська);

* Образно. Густі гарячі хвилі, обдавши Марка, почали шалено намотуватись на нього й розтягувати все тіло (М. Стельмах).

4. що. Розташовувати довгим рядом, розміщувати в одну лінію на значній відстані.

Вже не треба було розтягувати вогневі засоби на кілометри по фронту, прикриваючи найдошкульніші місця. Сьогодні гарматам і мінометам було тісно (О. Гончар);

– Наполеон припустився помилки, розтягнувши комунікації (П. Кочура);

// Робити надто довгим.

Вже, здається, дуже подібним є підпис. От тільки в кінці літеру “р” він розтягає, смикає вгору і потім якимись гачками тягне вниз (А. Хижняк);

Про що ж ще написати Тобі? Я, правда, міг би до безмежності розтягати свого листа, розбавивши його сентиментальними фразами (П. Колесник).

5. що. Подовжувати, робити тривалішим (час,термін дії, перебіг чого-небудь, користування чимсь і т. ін.).

Так, “люблю” ми не сказали, Ми все ждали, одкладали, Розтягали час, – Ми все думали-гадали, – Скаже хтось за нас (О. Олесь);

Я мимоволі притихнув .. Андрій тим часом ходив спокійно по кімнаті, розтягаючи якусь нудотну розмову (С. Васильченко);

Не вмію я довго говорити, та й не люблю розтягувати того, що й так ясно для кожного (В. Кучер);

// Навмисне повільно, протяжно вимовляти (звуки, слова).

Хлопчик голосив .. – Чого ти, Івасю? – питала мати. – Коня... ко-ня... – розтягаючи, одказав хлопчик (Панас Мирний);

– Ну от, Ганно, повинна тобі сказати, що тут будеш і жити разом з Мотею, – розтягуючи слова, проспівала Марта Гаврилівна (В. Козаченко);

– Чого ж це ви самі носили сахар [цукор]? Чи людей не було в сахарні, чи що? – сказала Маруся. – Та де там носив! .. Записував у книги, – сказав Зануда. – Записували, – розтягла голос Маруся (І. Нечуй-Левицький).

6. що. Розносити, розбирати що-небудь одне за одним або частинами, у кілька прийомів, у різні місця.

– Покликав [поміщик] поліцію, що силою повикидала бідноту, а на землянки закидали шнури і розтягали їх кіньми (Мирослав Ірчан);

Цього дня приїхали [залужани] за пшеницею цілим обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Григорій Тютюнник);

Наприкінці минулого століття традиційне полювання на гренландських китів біля Шпіцбергена припинилося. Їх виловили майже повністю, і тепер туристи розтягують по домівках останні сумні сувеніри – китові кістки, якими усіяне тутешнє узбережжя (з наук.-попул. літ.);

Семенова сім'я, гуртом з сусідами, встигла вже розтягти маленький хлівчик, не давши вогневі перескочити на хату (Б. Грінченко);

Жінки .. перейняли хлібну валку, кинулись під копита коней, під колеса та й розтягли увесь хліб по дворах (А. Дімаров);

* Образно. Від часу до часу підіймався легкий вітер і розтягав хмари (О. Кобилянська);

// розм. Виносити, забирати потай частинами; розкрадати.

Годувалось при хаті багато бідної .. батькової рідні, котра по батьковій смерті почала красти та розтягати .. добро (І. Франко);

Так, ніби попустилися всі гальма й вони [люди] кинулися нарешті робити те, про що нишком мріяли все життя. Розтягають. Вони розтягають мотлох руїн (І. Багряний);

– Усе життя батько його, як павук, кров із нас пив. А зараз син його на нашому горі наживається. Скільки того хліба розтяг із своїми прибічниками (А. Головко);

Після смерті Ярини княгиня Ольга якийсь час тримала ключі в своїх руках .. Дати ключі комусь з дворян боялась: молоді, ті самі, може, побояться, так інші за їхньою спиною все розтягнуть (С. Скляренко).

7. кого, розм. Відтягати одне від одного; розбороняти.

Розтріпаних і подертих, їх ледве розтягнув здоровий Свирид Мірошниченко (М. Стельмах).

(1) Розтяга́ти (розтя́гувати) / розтягти́ (розтягну́ти) бая́н (гармо́нію, міхи́ бая́на, міхи́ гармо́нії і т. ін.) – грати на баяні (гармонії і т. ін.), широко розсуваючи міхи.

Партизани-баяністи інколи .. на повну силу міхів розтягували баяни (Ю. Збанацький);

Високий матрос розтягнув гармонь, почав тихо пісню (О. Корнійчук);

Юний баяніст розтягнув міхи, і багатоголосий хор дружно підхопив пісню юних піонерів (І. Цюпа).