розтягатися
РОЗТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТЯГТИ́СЯ, РОЗТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. розтя́гся, тягла́ся, ло́ся і розтягну́вся, ну́лася, лося; док.
1. Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром.
Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (А. Хижняк);
Обличчя Мирона розтягається в широкій посмішці (М. Стельмах);
Водень дуже швидко проникає в сталь, якщо вона одночасно розтягується (з наук.-попул. літ.);
Балабуха осміхнувся. В його [нього] рот розтягся (І. Нечуй-Левицький);
// перев. док. Видовжитися (звичайно про обличчя).
Перемінився Порох з того часу .. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний);
// Мати властивість витягатися.
Основна вимога до тіста для капами – щоб воно добре розтягувалось (з наук.-попул. літ.).
2. Пошкоджуватися внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. (про сухожилля, зв'язки і т. ін.).
3. Простягатися, випрямляючись, випростуючись.
– А ви чого, паничу, розтяглися, як кіт на печі? Уставайте лиш, покуримо (Панас Мирний);
Вона [гадюка] розтяглась на широкому пеньку і вигрівається на сонці (О. Копиленко);
По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш – хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко);
// розм. Падати ниць, простягнувшись на чомусь.
Хлоп'ята натягають на кучеряві голови шапки і, штовхаючись у дверях, вилітають з хати, хочуть на дурничку прокататися на Барбосі, але той передбачливо дає задній хід, близнята розтягуються на снігу, лицем в лице, і так деякий час заливаються реготом (М. Стельмах);
Він [Микола] ще раз зробив “мисліте” і, посковзнувшись, широко розтягнувся на підлозі (В. Винниченко);
Невиховані люди .. заходяться реготом, дивлячись, як хтось, посковзнувшись, розтягся на льоду (з наук.-попул. літ.).
4. Розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
– Вистроїтися в два ряди! – наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягуючись у довгу стрічку (І. Багмут);
На багато кілометрів розтягувались обози богунців, що везли піхоту, боєприпаси, харчі (С. Скляренко);
Уздовж колій розтяглися по степу [бійці] (О. Довженко);
З пагорба .. видно село, що розтяглося ланцюжком хаток на кілька кілометрів (П. Автомонов);
Панни й паничі пішли тією стежечкою, розтягнувшись довгим рядком (І. Нечуй-Левицький);
По шляху з Перекопу, розтягнувшись довжелезною смугою, мчать автомобілі (О. Гончар);
На шість миль розтягся табір понад річкою при лісі, – військо стало для перепочинку (Іван Ле);
// Бути надто довгим.
Дівчина була як у гарячці. П'яти її немов прикипали до землі; серце хололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю... (М. Коцюбинський);
Плато розтяглося на кілометри. Воно було вкрите чорними ріллями, розкислими від води (І. Багряний).
5. Тягнутися, тривати надто довго (про час,термін дії, перебіг чого-небудь, користування чимсь).
Зміст поняття засвоюється не зразу, а поступово, частинами, іноді засвоєння розтягається на значний час (з наук. літ.);
Поїздка розтягувалась і затягувалась (Б. Олійник);
Робота над рисунками розтяглась аж на вісім вечорів (Ю. Шовкопляс);
Думалось, щоб до жнив і пошабашити з війною, а воно не вийшло .. Наскільки ж тепер усе це розтягнеться? (О. Гончар).
6. тільки недок. Пас. до розтя́гувати, розтяга́ти 6.
Критично оцінюючи стан справ, можна зробити висновок, що канали, по яких розтягуються і розкрадаються матеріальні цінності, далеко ще не закриті (з газ.).
Значення в інших словниках
- розтягатися — розтяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтягатися — -аюся, -аєшся і розтягуватися, -уюся, -уєшся, недок., розтягтися і розтягнутися, -тягнуся, -тягнешся; мин. ч. розтягся, -тяглася, -тяглося і розтягнувся, -нулася, -нулося; док. 1》 Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром. || перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтягатися — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- розтягатися — РОЗТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТЯГТИ́СЯ і РОЗТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. розтя́гся, тягла́ся, ло́ся і розтягну́вся, ну́лася, лося; док. 1. Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром. Словник української мови в 11 томах