розтягатися

РОЗТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТЯГТИ́СЯ, РОЗТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. розтя́гся, тягла́ся, ло́ся і розтягну́вся, ну́лася, лося; док.

1. Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром.

Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (А. Хижняк);

Обличчя Мирона розтягається в широкій посмішці (М. Стельмах);

Водень дуже швидко проникає в сталь, якщо вона одночасно розтягується (з наук.-попул. літ.);

Балабуха осміхнувся. В його [нього] рот розтягся (І. Нечуй-Левицький);

// перев. док. Видовжитися (звичайно про обличчя).

Перемінився Порох з того часу .. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний);

// Мати властивість витягатися.

Основна вимога до тіста для капами – щоб воно добре розтягувалось (з наук.-попул. літ.).

2. Пошкоджуватися внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. (про сухожилля, зв'язки і т. ін.).

3. Простягатися, випрямляючись, випростуючись.

– А ви чого, паничу, розтяглися, як кіт на печі? Уставайте лиш, покуримо (Панас Мирний);

Вона [гадюка] розтяглась на широкому пеньку і вигрівається на сонці (О. Копиленко);

По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш – хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко);

// розм. Падати ниць, простягнувшись на чомусь.

Хлоп'ята натягають на кучеряві голови шапки і, штовхаючись у дверях, вилітають з хати, хочуть на дурничку прокататися на Барбосі, але той передбачливо дає задній хід, близнята розтягуються на снігу, лицем в лице, і так деякий час заливаються реготом (М. Стельмах);

Він [Микола] ще раз зробив “мисліте” і, посковзнувшись, широко розтягнувся на підлозі (В. Винниченко);

Невиховані люди .. заходяться реготом, дивлячись, як хтось, посковзнувшись, розтягся на льоду (з наук.-попул. літ.).

4. Розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.

– Вистроїтися в два ряди! – наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягуючись у довгу стрічку (І. Багмут);

На багато кілометрів розтягувались обози богунців, що везли піхоту, боєприпаси, харчі (С. Скляренко);

Уздовж колій розтяглися по степу [бійці] (О. Довженко);

З пагорба .. видно село, що розтяглося ланцюжком хаток на кілька кілометрів (П. Автомонов);

Панни й паничі пішли тією стежечкою, розтягнувшись довгим рядком (І. Нечуй-Левицький);

По шляху з Перекопу, розтягнувшись довжелезною смугою, мчать автомобілі (О. Гончар);

На шість миль розтягся табір понад річкою при лісі, – військо стало для перепочинку (Іван Ле);

// Бути надто довгим.

Дівчина була як у гарячці. П'яти її немов прикипали до землі; серце хололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю... (М. Коцюбинський);

Плато розтяглося на кілометри. Воно було вкрите чорними ріллями, розкислими від води (І. Багряний).

5. Тягнутися, тривати надто довго (про час,термін дії, перебіг чого-небудь, користування чимсь).

Зміст поняття засвоюється не зразу, а поступово, частинами, іноді засвоєння розтягається на значний час (з наук. літ.);

Поїздка розтягувалась і затягувалась (Б. Олійник);

Робота над рисунками розтяглась аж на вісім вечорів (Ю. Шовкопляс);

Думалось, щоб до жнив і пошабашити з війною, а воно не вийшло .. Наскільки ж тепер усе це розтягнеться? (О. Гончар).

6. тільки недок. Пас. до розтя́гувати, розтяга́ти 6.

Критично оцінюючи стан справ, можна зробити висновок, що канали, по яких розтягуються і розкрадаються матеріальні цінності, далеко ще не закриті (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтягатися — розтяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтягатися — -аюся, -аєшся і розтягуватися, -уюся, -уєшся, недок., розтягтися і розтягнутися, -тягнуся, -тягнешся; мин. ч. розтягся, -тяглася, -тяглося і розтягнувся, -нулася, -нулося; док. 1》 Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром. || перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтягатися — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. розтягатися — РОЗТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТЯГТИ́СЯ і РОЗТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. розтя́гся, тягла́ся, ло́ся і розтягну́вся, ну́лася, лося; док. 1. Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром. Словник української мови в 11 томах