1. Словник української мови у 20 томах

розшивати

РОЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що.

1. Розпорювати по шву що-небудь зшите.

– А подивімося ж, що там у торбі. Я розшила (Ганна Барвінок);

// спец. Роз'єднувати, розділяти в місцях з'єднань, скріплень.

Він служив колійним обхідником .. Ніхто так ловко не орудував лапою і ключем, як він. У потемках, без світла, він розшивав цілу залізничну ланку без жодного звуку (В. Земляк);

// Знімати солом'яну покрівлю.

Тепер ми і межі зорали, і скоро всі закурені стріхи розшиємо (П. Козланюк);

Івашко пригадав, як він малим колись розшивав чужі клуні (Я. Качура).

2. Оздоблювати вишивкою; вишивати.

На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський).

3. буд. Вирівнювати шви, місця з'єднань, скріплень.

При монолітній кладці від муляра вимагалося в основному класти рівні ряди і акуратно розшивати цеглу (з газ.).

◇ (1) Розшива́ти / розши́ти вузьке́ мі́сце – усувати, ліквідувати недоліки, труднощі в якій-небудь справі.

Інженер-конструктор зарекомендував себе неабияким технологом. Розшиваючи вузькі місця, наполегливо стараючись зробити цех передовим на заводі, він добився свого (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшивати — розшива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розшивати — -аю, -аєш, недок., розшити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Розпорювати по шву що-небудь зшите. || спец. Роз'єднувати, розділяти в місцях з'єднань, скріплень. || Знімати солом'яну покрівлю. 2》 Оздоблювати вишивкою; вишивати. 3》 буд. Вирівнювати шви, місця з'єднань, скріплень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розшивати — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  4. розшивати — Розшива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розшивати — РОЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Розпорювати по шву що-небудь зшите. — А подивімося ж, що там у торбі. Я розшила (Барв., Опов.., 1902, 255); // спец. Роз’єднувати, розділяти в місцях з’єднань, скріплень. Словник української мови в 11 томах
  6. розшивати — Розшива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256. Словник української мови Грінченка