розігрувати

РОЗІ́ГРУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗГРАВА́ТИ, аю́, ає́ш, недок., РОЗІГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. що. Виконувати, відтворювати що-небудь у формах сценічного мистецтва.

Дівчата розбиваються на два гуртки.., розігруючи все, про що співає пісня (І. Кочерга);

Незадоволення князя .. розвеселило його [Гоголя]. Вони розігрували тепер з князем комічну сценку – “Бундючний чиновник і смиренний прохач” (О. Полторацький).

2. кого, перен. Прикидатися ким-небудь, видавати себе за когось іншого.

– Розігрувати з себе грішника, який кається... Ні, я не з таких (О. Донченко);

Намагався [Преображенський] інколи розіграти скромну людину (Іван Ле);

// що. Зображувати що-небудь удавано, нещиро.

Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (З. Тулуб).

3. що. Граючи в яку-небудь гру, доводити її до кінця, до якого-небудь результату.

В купе спального вагона четверо пасажирів .. грають в преферанс. Щойно розіграли чергову партію (А. Головко).

4. що. Розподіляти, присуджувати що-небудь через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін.

Футболісти вибігли на поле. Стали в два ряди, привітались і, розігравши поле, розійшлись на місця (М. Томчаній).

5. кого, розм. Обманюючи, ставити в безглузде становище; піддурювати.

[Фрося:] Коли б я вирішила на Курильські їхати, давно б уже курс взяла! [Костя:] Ти що – розігруєш мене? Сама ж умовляла... не їхати (Ю. Мокрієв);

[Батура:] Вона не знає, що я тут [на острові]. Сховаюсь у комиш, розіграємо її (О. Корнійчук);

[Ольга:] Заспокойтеся, вас просто одурили або розіграли (В. Собко).

(1) Розі́грувати / розігра́ти роль:

а) відтворювати образ кого-небудь.

Були такі сусіди, які чомусь ненавиділи мене за моє вміння розігрувати ролі й зображувати різних відомих усім людей (Л. Смілянський);

б) (кого, яку) удавати з себе кого-небудь.

Катерина II, розігруючи роль просвіченого монарха, умудрялась в один і той же час і вільнодумні листи писати до Вольтера і тут же в себе в Росії забороняти писати про свободу (П. Тичина);

Йому подобалося розігрувати роль непокірного бунтаря, для якого не існує ні звичаїв, ні порядків (Ю. Збанацький).