розігруватися

РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. перев. док., розм. Граючи на сцені або виконуючи що-небудь на музичному інструменті, поступово досягти успіхів.

– Куди ти підеш? – гукнули на неї дівчата. – Ще тільки розігралися, а ти вже і втікати (Г. Квітка-Основ'яненко);

* Образно. А надворі – рай: сонце, наче панна у пишному одязі, розгулялося-розігралося (Панас Мирний).

2. перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою.

Будьте здорові, дядьки та братця! А дайте лишень за бандуру узяться, Та на бандурі розіграться (з публіц. літ.);

Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина);

// Почати дуже гарцювати (про коня).

– Ну, розігралась, – покрикував [Йонька] і вдарив її [кобилу] дугою під бік: вона цокнула копитами об голоблі і зайшла для запряжки (Григорій Тютюнник).

3. перев. док. Граючи в яку-небудь спортивну гру, поступово набути спортивної форми.

Розігравшись і прагнучи тільки виграшу, класні команди інтенсивно набирають очки (з газ.).

4. перен. Посилюватися, наростати з великою інтенсивністю (про стихійні явища природи).

Огонь розходився, розігрався... Уже він кругом охопив Чіпку (Панас Мирний);

Вночі подув вітер, розігралася хурделиця (Ю. Збанацький);

// Хвилюватися, ставати бурхливим, штормовим (про море, річку і т. ін.).

Балатон розігрувався. Тьмяно, сталево поблискували навкруги розгойдані водяні масиви (О. Гончар);

В неділоньку [неділеньку] рано розігралося море (П. Чубинський);

Розігрався Дунай Та гука на наш край (І. Манжура);

// Проявлятися з великою силою (про фізичний або моральний стан людини, про думки, почуття і т. ін.).

Що людству до Віталикових переживань, що йому до цієї маленької мікроскопічної драми, що розігрується десь у вівчарському степовому радгоспі? (О. Гончар);

Дід ліг. Івась перевернувся. Тихо. Думки у Івася розігралися (Панас Мирний).

5. Відбуватися, траплятися (про які-небудь події).

Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко).

6. тільки недок. Розподілятися, присуджуватися через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін.

В заключний день змагань розігрувались звання чемпіонів країни з окремих видів багатоборства (з газ.).

7. Пас. до розі́грувати 1, 3, 4.

Інколи Борисові здавалося, ніби .. все робиться само собою, немов по нотах розігрується чудесна симфонія (В. Собко);

Складні й хитромудрі розігруються на зеленому полі комбінації (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігруватися — розі́груватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігруватися — [роуз’ігруватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розігруватися — -уюся, -уєшся і рідко розграватися, -аюся, -аєшся, недок., розігратися, -аюся, -аєшся, док. 1》 перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. || Почати рвучко гарцювати (про коня). 2》 перев. док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розігруватися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. розігруватися — РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. — Куди ти підеш? — гукнули на неї дівчата. Словник української мови в 11 томах