розігруватися

РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою.

— Куди ти підеш? — гукнули на неї дівчата. — Ще тільки розігралися, а ти вже і втікати (Кв.-Осн., II, 1956, 322);

*Образно. А надворі — рай: сонце, наче панна у пишному одязі, розгулялося-розігралося (Мирний, III, 1954, 137);

// Почати дуже гарцювати (про коня).

— Ну, розігралась,— покрикував [Йонька] і вдарив її [кобилу] дугою під бік: вона цокнула копитами об голоблі і зайшла для запряжки (Тют., Вир, 1964, 396).

2. перев. док., розм. Граючи на сцені або виконуючи що-небудь на музичному інструменті, поступово увійти в роль.

Будьте здорові, дядьки та братця! А дайте лишень за бандуру узяться, Та на бандурі розіграться (Укр. поети-романтики.., 1968, 136);

Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Черемш., Тв., 1960, 221).

3. перев. док. Граючи в яку-небудь спортивну гру, поступово набути спортивної форми.

Розігравшись і прагнучи тільки виграшу, класні команди інтенсивно набирають очки (Літ. Укр., 13.IX 1966, 4).

4. Посилюватися, наростати з великою інтенсивністю (про стихійні явища природи).

Огонь розходився, розігрався… Уже він кругом охопив Чіпку (Мирний, І, 1949, 309);

Вночі подув вітер, розігралася хурделиця (Збан., Ліс. красуня, 1955, 19);

// Хвилюватися, ставати бурхливим, штормовим (про море, річку і т. ін.).

Балатон розігрувався. Тьмяно, сталево поблискували навкруги розгойдані водяні масиви (Гончар, Новели, 1954, 55);

В неділоньку рано розігралося море (Чуб., V, 1874, 450);

Розігрався Дунай Та гука на наш край (Манж., Тв., 1955, 77);

// Проявлятися з великою силою (про фізичний або моральний стан людини, про думки, почуття і т. ін.).

Що людству до Віталикових переживань, що йому до цієї маленької мікроскопічної драми, що розігрується десь у вівчарському степовому радгоспі? (Гончар, Тронка, 1963, 47);

Дід ліг. Івась перевернувся. Тихо. Думки у Івася розігралися (Мирний, І, 1954, 172).

5. Відбуватися, траплятися (про які-небудь події).

Вона бачила, що тепер настала рішуча хвиля, що на тій вузькій кам’яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (Фр., VI, 1951, 19);

Світова революція розігралась саме тепер, коли Радянська влада стала всенародним установленням (Ленін, 37, 1973, 208).

6. тільки недок. Розподілятися, присуджуватися через лотерею, шляхом жеребкування і т. ін.

В заключний день змагань розігрувались звання чемпіонів країни з окремих видів багатоборства (Рад. Укр., 15.V 1962, 4).

7. тільки недок. Пас. до розі́грувати 1, 3, 4.

Інколи Борисові здавалося, ніби.. все робиться само собою, немов по нотах розігрується чудесна симфонія (Собко, Біле полум’я, 1952, 319);

Складні й хитромудрі розігруються на зеленому полі комбінації (Вишня, І, 1956, 406).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігруватися — розі́груватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігруватися — [роуз’ігруватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розігруватися — -уюся, -уєшся і рідко розграватися, -аюся, -аєшся, недок., розігратися, -аюся, -аєшся, док. 1》 перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. || Почати рвучко гарцювати (про коня). 2》 перев. док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розігруватися — РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. перев. док., розм. Граючи на сцені або виконуючи що-небудь на музичному інструменті, поступово досягти успіхів. – Куди ти підеш?... Словник української мови у 20 томах
  5. розігруватися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови