розігруватися

ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. про завершений процес, подію); ТОЧИ́ТИСЯ (перев. про щось тривале); ТВОРИ́ТИСЯ розм. (про щось незвичайне); КО́ЇТИСЯ (про щось недобре); ТЕКТИ́, ВЕСТИ́СЯ (про розмову); РОЗІ́ГРУВАТИСЯ (про події); ВИНИКА́ТИ (час від часу); ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ) (певним чином здійснюватися). — Док.: відбу́тися, тра́питися, здійсни́тися, пройти́, зді́ятися рідше зроби́тися, зчини́тися, піти́, зверши́тися, доверши́тися, обійти́ся, ста́тися, створи́тися рідше ско́їтися, потекти́, розігра́тися, ви́никнути, піти́ся рідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв'язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись (війна), тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); (Учитель:) Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами — я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); (Кассандра:) Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті (Києві) (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). — Пор. передува́ти, 1. ста́тися.

ХВИЛЮВА́ТИСЯ (про море, річку і т. ін. — покриватися хвилями, бути неспокійним), ХВИЛЮВА́ТИ рідше; РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, БУРУ́НИТИСЯ рідше, БУРУ́НИТИ рідше (ставати, бути бурхливим). — Док.: розхвилюва́тися, розігра́тися. — Ну, а я ото такечки й море побачив. Синє та широке, як ковиль-трава хвилюється (О. Донченко); Я бачив озеро внизу, що хвилювало поблизу (П. Грабовський); Аж нараз повіяв вітер, розігралося море (І. Франко); Там, де річка в сковах брами Дужо в скелях буруниться, .. Слухав пісню я вогнисту (П. Усенко); Внизу бурунить і вирує Єнісей (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бри́житися, 1. вирувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігруватися — розі́груватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігруватися — [роуз’ігруватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розігруватися — -уюся, -уєшся і рідко розграватися, -аюся, -аєшся, недок., розігратися, -аюся, -аєшся, док. 1》 перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. || Почати рвучко гарцювати (про коня). 2》 перев. док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розігруватися — РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. перев. док., розм. Граючи на сцені або виконуючи що-небудь на музичному інструменті, поступово досягти успіхів. – Куди ти підеш?... Словник української мови у 20 томах
  5. розігруватися — РОЗІ́ГРУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко РОЗГРАВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗІГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. перев. док. Граючись, бавлячись, поступово захопитися грою, забавою. — Куди ти підеш? — гукнули на неї дівчата. Словник української мови в 11 томах