розізлити
РОЗІЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого.
Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь.
“Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами”, – подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (І. Нечуй-Левицький);
Нерозумними, що тільки розізлили його, словами просила [Рифка] пробачення (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розізлити — розізли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розізлити — -лю, -лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розізлити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови
- розізлити — РОЗІЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- розізлити — Розізлити, -злю́, -лиш гл. Разозлить. Словник української мови Грінченка