розізлити

розізли́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розізлити — -лю, -лиш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розізлити — РОЗІЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., кого. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. “Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами”, – подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (І. Словник української мови у 20 томах
  3. розізлити — СЕ́РДИТИ (викликати почуття гніву), ГНІВИ́ТИ, ГНІ́ВАТИ, ПРОГНІВЛЯ́ТИ, ЗЛИ́ТИ, ЗЛОСТИ́ТИ, ОЗЛО́БЛЮВАТИ, ОЗЛОБЛЯ́ТИ. — Док.: розсе́рдити, осе́рдити рідше розгніви́ти, розгні́вати, прогніви́ти, прогні́вати, погніви́ти... Словник синонімів української мови
  4. розізлити — РОЗІЗЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Пробудити, викликати злість, роздратування в кому-небудь. «Певно, люди розізлили його в волості своїми позвами», — подумала писарша і більше не питала ні про що свого чоловіка (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. розізлити — Розізлити, -злю́, -лиш гл. Разозлить. Словник української мови Грінченка