1. Орфографічний словник української мови

розізлений

розі́злений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розізлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити. 2》 у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розізлений — РОЗІ́ЗЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розізли́ти. То й що? Розізлена браком власної оригінальності, вирішила кинути [сказати] бодай щось (П. Загребельний). 2. у знач. прикм. Який розізлився, перебуває у стані роздратування. Словник української мови у 20 томах
  3. розізлений — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  4. розізлений — РОЗІ́ЗЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розізли́ти. 2. у знач. прикм. Який розізлився, перебуває у стані роздратування. — Та плюнь-бо ти, кумо, на них [жаб]! — скрикнув розізлений Шлендріян. — Будеш ти з усяким хробаччям панькатись (Фр. Словник української мови в 11 томах