романтичний
РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.).
Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві .. є й інші стильові течії, наприклад романтична (з наук. літ.);
“Причинна”, як і інші балади [Т. Г. Шевченка], має романтичний характер (з наук. літ.);
К. Г. Стеценко написав виняткову щодо глибини настрою романтичну музику до вистави “Про що тирса шелестіла” (з мемуарної літ.).
2. Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений.
– Не розуміти краси синього неба! Дивіться, – промовила романтична панна, – яке тут дерево розкішне, небо чисте! (І. Нечуй-Левицький);
Від природи позбавлена будь-яких романтичних нахилів і з природженим практичним ставленням до життя, Катерина ніколи не мріяла про нареченого, закоханого до нестями (Ірина Вільде);
Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій (Ю. Смолич).
3. Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін.
Кисилевський запропонував їм [матері й доньці] поділити з ним романтичну подорож до золотодайної Колхіди (І. Франко);
Острів той лежить далеко В романтичнім тихім морі (Леся Українка);
Перший день, початок Ольжиного міського життя, не віщував нічого романтичного (Я. Качура);
// Сповнений героїки, піднесення.
Романтичні професії (з наук.-попул. літ.);
Романтичні вчинки;
Романтична праця;
// З фантазією, не строгий (про одяг і т. ін.).
Як і раніше, для весняно-літнього одягу характерні два напрями: спортивно-діловий та романтичний (з наук.-попул. літ.).
4. перен. Який має характер любовних стосунків.
Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах, алкоголем та романтичними походінками [походеньками] (І. Нечуй-Левицький);
Він справді знав, як Підіпригорі допоміг Нечуйвітер, і не раз насміхався над ним [з нього] .. – Чи не романтична історія криється за цією допомогою? – прокинулись поганенькі думки. Він ще раз оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці варто було й потрудитися (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- романтичний — романти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- романтичний — РОМАНТИЧНИЙ – РОМАНІЧНИЙ Романтичний. 1. Який стосується романтизму – напряму, методів у літературі та мистецтві: романтичний характер літератури, романтична музика, романтичні твори, романтичний стиль, романтична течія в літературі, романтична школа. Літературне слововживання
- романтичний — Мрійний, емоційно-піднесений; (- подорож) екзотичний; (фах) героїчний; (одяг) не стандартний; (- стосунки) любовний, поетичний. Словник синонімів Караванського
- романтичний — [романтичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- романтичний — -а, -е. 1》 Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). 2》 Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений. 3》 Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- романтичний — романти́чний 1. Той, що стосується романтизму. 2. Переносно – мрійливий, роздумливий. Словник іншомовних слів Мельничука
- романтичний — ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст. Словник синонімів української мови
- романтичний — Романти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- романтичний — РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві соціалістичного реалізму є й інші стильові течії, наприклад романтична (Рад. літ-во, 1, 1961, 26); «Причинна», як і інші балади [Т. Словник української мови в 11 томах