романтичний

РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.).

Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві .. є й інші стильові течії, наприклад романтична (з наук. літ.);

“Причинна”, як і інші балади [Т. Г. Шевченка], має романтичний характер (з наук. літ.);

К. Г. Стеценко написав виняткову щодо глибини настрою романтичну музику до вистави “Про що тирса шелестіла” (з мемуарної літ.).

2. Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений.

– Не розуміти краси синього неба! Дивіться, – промовила романтична панна, – яке тут дерево розкішне, небо чисте! (І. Нечуй-Левицький);

Від природи позбавлена будь-яких романтичних нахилів і з природженим практичним ставленням до життя, Катерина ніколи не мріяла про нареченого, закоханого до нестями (Ірина Вільде);

Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій (Ю. Смолич).

3. Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін.

Кисилевський запропонував їм [матері й доньці] поділити з ним романтичну подорож до золотодайної Колхіди (І. Франко);

Острів той лежить далеко В романтичнім тихім морі (Леся Українка);

Перший день, початок Ольжиного міського життя, не віщував нічого романтичного (Я. Качура);

// Сповнений героїки, піднесення.

Романтичні професії (з наук.-попул. літ.);

Романтичні вчинки;

Романтична праця;

// З фантазією, не строгий (про одяг і т. ін.).

Як і раніше, для весняно-літнього одягу характерні два напрями: спортивно-діловий та романтичний (з наук.-попул. літ.).

4. перен. Який має характер любовних стосунків.

Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах, алкоголем та романтичними походінками [походеньками] (І. Нечуй-Левицький);

Він справді знав, як Підіпригорі допоміг Нечуйвітер, і не раз насміхався над ним [з нього] .. – Чи не романтична історія криється за цією допомогою? – прокинулись поганенькі думки. Він ще раз оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці варто було й потрудитися (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романтичний — романти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. романтичний — РОМАНТИЧНИЙ – РОМАНІЧНИЙ Романтичний. 1. Який стосується романтизму – напряму, методів у літературі та мистецтві: романтичний характер літератури, романтична музика, романтичні твори, романтичний стиль, романтична течія в літературі, романтична школа. Літературне слововживання
  3. романтичний — Мрійний, емоційно-піднесений; (- подорож) екзотичний; (фах) героїчний; (одяг) не стандартний; (- стосунки) любовний, поетичний. Словник синонімів Караванського
  4. романтичний — [романтичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. романтичний — -а, -е. 1》 Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). 2》 Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений. 3》 Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. романтичний — романти́чний 1. Той, що стосується романтизму. 2. Переносно – мрійливий, роздумливий. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. романтичний — ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст. Словник синонімів української мови
  8. романтичний — Романти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. романтичний — РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.). Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві соціалістичного реалізму є й інші стильові течії, наприклад романтична (Рад. літ-во, 1, 1961, 26); «Причинна», як і інші балади [Т. Словник української мови в 11 томах