романтично

РОМАНТИ́ЧНО, присл.

1. Присл. до романти́чний 1–3.

Своєрідність художньої манери, виробленої Гончарем, полюбилася читачам .. Є такі струни в душі читача, яким щонайкраще відповідає саме ця реалістична і разом з тим романтично окрилена проза (з наук. літ.);

Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (М. Рильський);

Те, що сталося пізніше, не було тільки вибриком романтично настроєної панянки (Ірина Вільде).

2. у знач. пред. Про наявність у чому-небудь романтики (у 2 знач.).

– Може, не подобається [світлиця]? – Навпаки. Дуже романтично (О. Бердник);

Буря, тривога, небезпека, подвиг – це романтично, прекрасно, про це слід писати вірші (з наук. літ.).