романтично
РОМАНТИ́ЧНО, присл.
1. Присл. до романти́чний 1-3.
Своєрідність художньої манери, виробленої Гончарем, полюбилася читачам.. Є такі струни в душі читача, яким щонайкраще відповідає саме ця реалістична і разом з тим романтично окрилена проза (Про багатство л-ри, 1959, 234);
Як романтично він умів оповідати Про норов лебедів і звичаї гусей (Рильський, II, 1946, 172);
Те, що сталося пізніше, не було тільки вибриком романтично настроєної панянки (Вільде, Сестри.., 1958, 441).
2. у знач. присудк. сл. Про наявність у чому-небудь романтики (у 2 знач.).
Буря, тривога, небезпека, подвиг — це романтично, прекрасно, про це слід писати вірші (Рад. літ-во, 2, 1965, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- романтично — романти́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- романтично — присл. 1》 Присл. до романтичний 1-3). 2》 у знач. присудк. сл. Про наявність у чому-небудь романтики (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- романтично — РОМАНТИ́ЧНО, присл. 1. Присл. до романти́чний 1–3. Своєрідність художньої манери, виробленої Гончарем, полюбилася читачам .. Є такі струни в душі читача, яким щонайкраще відповідає саме ця реалістична і разом з тим романтично окрилена проза (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах