романтичний

РОМАНТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до романтизму (у 1, 2 знач.).

Поруч з реалістичними стильовими течіями у мистецтві соціалістичного реалізму є й інші стильові течії, наприклад романтична (Рад. літ-во, 1, 1961, 26);

«Причинна», як і інші балади [Т. Г. Шевченка], має романтичний характер (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 47);

К. Г. Стеценко написав виняткову щодо глибини настрою романтичну музику до вистави «Про що тирса шелестіла» (Минуле укр. театру, 1953, 147).

2. Схильний до романтизму (у 3 знач.), власт. романтикові (у 2 знач.); мрійний, емоційно-піднесений.

— Не розуміти краси синього неба! Дивіться, — промовила романтична панна,— яке тут дерево розкішне, небо чисте! (Н.-Лев., І, 1956, 198);

Від природи позбавлена будь-яких романтичних нахилів і з природженим практичним ставленням до життя, Катерина ніколи не мріяла про нареченого, закоханого до нестями (Вільде, Сестри.., 1958, 202);

Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій та зрушення основ, як вияв пристрасної революційності (Смолич, Мир.., 1958, 33).

3. Який приваблює, захоплює своєю незвичайністю, таємничістю, казковістю і т. ін.

Кисилевський запропонував їм [матері й доньці] поділити з ним романтичну подорож до золотодайної Колхіди (Фр., VI, 1951, 237);

Острів той лежить далеко В романтичнім тихім морі (Л. Укр., IV, 1954, 177);

Перший день, початок Ольжиного міського життя, не віщував нічого романтичного (Кач., II, 1958, 26);

// Сповнений героїки, піднесення (про боротьбу, працю і т. ін.).

Анкетні опитування вихованців ряду шкіл.. свідчать про те, що більшість бажає обрати так звані романтичні професії (космонавти, геологи і т. д.) (Знання.., 1, 1973, 20);

// З фантазією, не строгий (про одяг і т. ін.).

Як і раніше, для весняно-літнього одягу характерні два напрями: спортивно-діловий та романтичний (Наука.., 3, 1967, 49).

4. перен. Який має характер любовних стосунків.

Павлусь розторсав собі нерви систематичною гульнею по ночах, алкоголем та романтичними походінками [походеньками] (Н.-Лев., IV, 1956, 230);

Він справді знав, як Підіпригорі допоміг Нечуйвітер, і не раз насміхався над ним.. — Чи не романтична історія криється за цією допомогою? — прокинулись поганенькі думки. Він ще раз оглядає Галину й переконується, що заради такої молодиці варто було й потрудитися (Стельмах, II, 1962, 253).